Як захистити свій сайт. Прості правила, що врятують від кібератак

Щороку проблема безпеки сайтів стає все більшою: під загрозою не тільки великі бренди, але й малі та середні, сайти яких мають гарну історію та трафік.

Ви помічали в мережі клікбейтні посилання, які спокушають негайно перейти та дізнатись таємницю дієти відомої зірки чи коли закінчиться війна? Часто за такими лінками ховається вірус, який може допомогти злодіям отримати доступ до вашого комп’ютера. Які ще бувають підозрілі ситуації та що робити?

Ніколи не переходьте за підозрілими посиланнями. Навіть якщо це лист ніби-то від податкової чи Meta із лякаючим заголовком «ваш рахунок буде заблоковано». Спочатку перевіряйте таку інформацію в особистому кабінеті чи акаунті соцмереж.

Якщо вам телефонують з банку та просять назвати пін-код або CVV-код, коди з SMS, не надавайте вашу особисту інформацію нікому. Перевірте номер, загугливши його, адже часто номери для фішингових атак вже були скомпроментовані. Найкраще — зв’язатись напряму зі службою підтримки банку та уточнити.

За 2024 рік кількість кібератак в Україні зросла майже на 70%

Використовуйте лише захищені Wi-Fi мережі. Не підключайтесь до публічних мереж без потреби, особливо для важливих дій (банкінг, авторизації). Вони можуть відкривати доступ до вашого пристрою стороннім особам. Тож обов’язково вимикайте функції спільного доступу на пристрої.

Обов’язково увімкніть двофакторну автентифікацію на всіх акаунтах, особистих та робочих.

Пам’ятайте про крос-девайсність та розділяйте акаунти: один для роботи, інший — для особистого використання. Зручно бути залогіненими з одного акаунта на планшеті, телефоні та ноутбуці. Але якщо ви потрапите під кібератаку, то ризики ростуть в геометричній прогресії. Адже втрати будуть на кожному девайсі.

Що важливо перевіряти у листах

Надто емоційний чи агресивний заголовок — це перший сигнал небезпеки. Наприклад, «Перейдіть за посиланням, щоб негайно змінити пароль, бо втратите доступ до акаунта».

Відповідність контенту: Якщо, наприклад, банк пише вам на іншу пошту, ніж ви вказували, це підозріло.

Завжди звертайте увагу на адресу відправника. Наприклад, facebook@p4h.com — це фейковий домен, створений спеціально для фішингової атаки.

Перед тим, як перейти за посиланням в листі, наведіть мишку на нього та перевірте адресу (посилання має збігатися з очікуваним сайтом). Краще скопіювати її та прогуглити. Скорочені посилання (типу bit.ly) краще не відкривати.

Чому для бізнесу важливо приділити увагу безпеці сайту?
За 2024 рік кількість кібератак в Україні зросла майже на 70%. І, як показують дослідження, будь-яка ніша може бути атакована. Водночас тільки третина має план на випадок атак, і тільки 30% проводять тренінги з основ кібербезпеки для команди.

Прогалини в безпеці сайту можуть призвести до технічних збоїв та значних фінансових витрат. Так у 2018 році British Airways стали жертвами хакерської атаки, унаслідок якої злочинці вкрали персональні дані та дані кредитних карт 380 тисяч клієнтів. Компанії довелося відшкодувати збитки всім постраждалим.

Наслідки для бізнесу можуть бути значно більшими та вплинути на різні його аспекти: юридичні, репутаційні, бізнес-процеси.

Серед українських прикладів — monobank періодично зазнає хакерських атак, що тимчасово паралізує та завдає фінансових збитків не тільки самому банку, а і його користувачам. Такі атаки можуть призвести до втрати клієнтів та конкурентних переваг.

Які питання варто обговорити з розробниками сайту завчасно?

Сучасний безпечний сайт має зберігати працездатність у разі кібератаки, а також бути убезпеченим від можливих атак. Превентивні заходи будуть коштувати бізнесу набагато дешевше, ніж усунення всіх наслідків.

Перед запуском сайту обов’язково запитайте розробників про наступні аспекти безпеки майбутнього сайту.

Які протоколи безпеки вони використовують?

Уточніть, чи передбачено використання HTTPS та SSL-сертифікатів для захисту даних. Воно надасть безпечне з'єднання між сервером та користувачем, унеможливлюючи перехоплення даних зловмисниками.

Як буде організовано управління доступом?

Управління доступом — це процес, який визначає, хто має право отримувати доступ до конкретних ресурсів та які дії вони можуть виконувати. Запитайте, які методи аутентифікації плануються (наприклад, чи використовуватиметься багатоетапна аутентифікація). Уточніть, чи буде сформовано механізми моніторингу, щоб відстежувати спроби доступу, виявляти аномалії та вчасно реагувати на можливі загрози.

Як буде перевірятися наявність вразливостей?

Дізнайтеся, чи будуть проводитися тестування безпеки та аудит коду, як часто (варто проводити після будь-яких суттєвих змін на сайті або раз на квартал за їх відсутності).

Які заходи ви вживаєте для захисту від DDoS-атак?

Уточніть, чи є в планах використання фаєрволів, мережі розподілу контенту (CDN) або сервісів для протидії таким атакам, моніторинг та аналіз трафіку тощо. Попросіть обґрунтувати вибір сервісів та рішень.

Чи передбачена система резервного копіювання?

Переконайтеся, що ви будете мати можливість швидко відновити сайт у разі його пошкодження. Тож бажано регулярно робити резервні копії сайту. Частота копіювання залежить від частоти оновлень на сайті та типу даних — може бути або щоденно, або раз у місяць, залежно від специфіки сайту.

Який план реагування на інциденти?

Запитайте, як команда розробників планує діяти в разі виявлення загрози або атаки. Чи є на такий випадок сформовані протоколи, кваліфікований персонал або компанія-партнер. Та, що важливо, у які строки команда буде реагувати на виявлені загрози. Адже в такій ситуації важлива кожна година.

Втім, не варто перекладати всю відповідальність на розробників сайтів. Відповідальність лежить і на самій компанії — попіклуйтесь про основи кібергігієни.

Проводьте тренінги для співробітників, щоб вони розуміли, як створити якісний пароль до адмінки сайту, до соцмереж, до внутрішніх СRM та як надійно його зберігати. Пояснюйте, чому важливо, щоб люди не ігнорували заходи безпеки. Бо навіть, якщо людина не хоче нашкодити, але зберігає паролі у Google-акаунті, який не має подвійної автентифікації, то зламати через його доступи можна що завгодно.

Проводьте періодичні перевірки: хто має доступ та до якої саме інформації, як ці люди користуються авторизацією.

Майте протокол безпеки під час звільнення співробітників: передачу та закриття всіх доступів, зміну паролів тощо. А також подальша перевірка, чи залишилися усе ж якісь доступи в працівника чи ні. Часто компанії нехтують цим пунктом безпеки.

Користуйтесь надійними екосистемами з хорошим захистом: Google Workspace або Microsoft 365, та Cloudflare — для захисту сайтів від атак.

І як же не згадати ШІ

Ніколи не завантажуйте в ШІ конфіденційну інформацію (звіти або аналітику), особливо у безкоштовних версіях. Дані можуть зберігатися і використовуватись невідомим чином. Міжнародні компанії вже чітко прописують у контрактах, які дані дозволено передавати ШІ, а які — ні.

Гроші, вкладені в кібербезпеку, — це не витрати, а інвестиції, які вам у разі атаки, окупляться сторицею. Це як зі страхуванням авто: можна їздити все життя і ніколи нічого не станеться. А можна потрапити в аварію та розбити автівку, страхування допоможе вийти із цієї ситуації з найменшими втратами. Особливо зараз, коли трафік «дорогами» інтернету такий щільний.

Матеріал опубліковано на https://biz.nv.ua/ukr