en
en
Ірина Муштіна, СЕО CF Digital: Чи допоможе карантин змінити нашу звичку купувати

Ірина Муштіна, СЕО CF Digital: Чи допоможе карантин змінити нашу звичку купувати

Думки

2 квітня 2020

Насправді людині потрібно дуже мало. Чи допоможуть бренди зрозуміти це людям у сьогоднішню кризу?

Уже 18 років я працюю у сфері реклами і маркетингу. Моє завдання допомагати бізнесам продавати свої товари і послуги — будь-якими способами, що змінюються з року в рік. Тому те, що я зараз напишу, найімовірніше, не сподобається багатьом колегам по ринку. Так що приховувати — мені теж не подобається. Але така правда.

Завданням маркетингу вже давно не є задоволення попиту. Але маркетинг, як і раніше, основна опора капіталізму, без нього він приречений на забуття. Немає бажання купити — немає шансу продати, менше виробництва, менше робочих місць. Крах!

Сьогодні ми купуємо вдвічі більше одягу, ніж 10 років тому, і носимо його вдвічі менше

Тому маркетинг винаходить нові засоби, ідеї й активації, щоб допомогти споживачеві вибрати той самий товар або послугу. А ще — щоб продавши, кожен новий зароблений долар реінвестувати у виробництво, придбання сировини або виписати на нього вже віртуальний долар або, наприклад, віртуальний кредит за курсом 1 до 10.

Дедалі цінніший креатив — за останнім дослідженням Nielsen, ефективність будь-якої комунікації на 47% визначається якістю креативу. Виділитися, звернути на себе увагу, натиснути на внутрішні цінності або страхи кожного споживача — і чим оригінальніше натиснути, тим більше шансу продати.

А продати потрібно всім. Чому? Бо якщо зараз зупинити все виробництво, наприклад, одягу, то його вистачить на 40 років, навіть за умови, що ми всі продовжимо купувати його в поточному темпі. А темп цей насправді немаленький — сьогодні ми купуємо вдвічі більше одягу, ніж 10 років тому, і носимо його вдвічі менше.

Трохи статистики:
  • Щороку в світі виробляється близько 150 млрд предметів гардероба, з них продається трохи більше половини.
  • У 2018 році концерн Zara випустив на ринок 450 млн одиниць своєї продукції.
  • Шведський бренд H&M зізнався в нереалізованому одязі на суму 4 млрд доларів.
  • Британський люксовий бренд Burberry спалив нереалізованих речей на $36,5 млн.
  • У Європі щороку знищують майже 6 млн т незатребуваних речей.
  • Кожні п’ять хвилин у Британії утилізується 9,5 тис. одиниць одягу.

А з іншого боку — щоб зробити одну бавовняну футболку, необхідно 2700 літрів води.

Не стану продовжувати статистику щодо ресурсів для її упаковки, доставки, продажу або знищення. Водночас дозволити собі віддати незатребуваний товар зі знижкою або взагалі безкоштовно в бідні країни система не може — це удар по капіталізму, завдання якого виробляти все більше і більше і аналогічний меседж нести в маси.

Але насправді людині потрібно дуже мало. Згадайте, скільки продуктів ви регулярно викидаєте? А скільки викинете, коли куплений зараз стратегічний запас застаріє фізично або просто перестане вселяти вам довіру, займаючи місяцями місце в холодильнику або кухонній шафці? Скільки сорочок і суконь висить у вашій шафі вже рік безвилазно? І скільки під час кожного генерального прибирання відправляється або на допомогу комусь, або ще на рік повисіти зі словами «а раптом знадобиться»?

Так ось ця карантино-криза точно має один позитивний момент. Не для бізнесу, звісно, але для світу. Можливо, сидячи місяць в «ув'язненні» і здійснюючи рідкісніші вилазки в магазин, ми зрозуміємо, що насправді нам не так багато всього і треба: одна пара кедів, кілька футболок, джинси, один годинник.

А як же статус, запитаєте ви. А як же прагнення показати всім свою перевагу черговим брендовим шарфиком або модним піджаком? У цьому сенсі карантин нас усіх трохи зрівняє і покаже справжні цінності і якості — що важливі не понти, а професіоналізм, що важливо підтримувати інші бізнеси, а не хайпувати черговою «актуальною лімітованою пропозицією», що сотня на чергові нові штани в куди меншому пріоритеті, ніж на маски для медиків або ШВЛ.

Сьогодні той самий момент, коли по-іншому на ситуацію можуть подивитися бренди і маркетингові агентства, які їх супроводжують. Як саме? Вкладати не в кількість, пропагуючи 5, не у 8 сезонних гардеробів за рік, а в якість. Створювати цінність, соціальність, екологічність і культуру споживання. І просувати це так само — упаковувати, прив’язувати емоційно (а це можливо тільки брендам з історією і людським обличчям), мотивувати купувати менше, але дорожче і краще.

Нехай у нас з’явиться культура купити одні, але оригінальні з авторським принтом, шкарпетки, а не дешевий «тиждень» — на виробництво яких, до речі, необхідно однакову кількість ресурсів. Нехай бренд заробить стільки ж, але на одному класному оригінальному товарі, а не на наборі з 5 футболок. Нехай рекламне агентство отримає заслужені фестивальні бали на одній яскравій рекламній кампанії, а не на 15 охоплюваних з величезними показниками медійних активностях. Грошей усі зароблять стільки ж, а ресурсів витратимо значно менше.

Хоча, боюся, що поки мало хто думає так само і нам буде потрібен ще не один такий вірус, аби людство по-іншому подивилося на своє життя, бізнес і людей поруч.

 

Матеріал опубліковано на nv.ua